Це так нестерпно стримувати дикий біль,
Показувати, що життя прекрасне
Дивитися як плаче сумно водевіль -
Тобі ж не можна так робити власне.
Це так нестерпно, як втікає тихо час,
А ти сидиш закритий в самотині
І розсипається на друзки цей вітраж
Життя у пустку невимовну лине.
Але потрібно жити, бавити себе
І світ безмежний завжди прославляти.
Дарма, що щастя найщиріше не верне -
Потрібно над собою працювати...
09.09.2012 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363082
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2012
автор: Андрій Яремко-Ярий