Плакав дощ, але небо тулилось,
Сірий дощ видавався теплом.
Один крок... А чомусь зупинилась,
Серце билось, хололо чоло.
Це – моя українська землиця!
Рідний Край у співучих піснях.
У душі моїй біла світлиця,
Сильні крила і мужній птах.
Скільки радості вплетено в долю,
Я цілую Землю Святу.
Так далеко... та поруч з тобою
Я тебе... по-своєму люблю!
Я люблю тебе понад зможу
Помістити любові в душі.
Помах крилами – вже не ходжу...
Емігранти ми…
Ми – журавлі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363137
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.09.2012
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА