Миттєвість світом володіє.
Керує кроком відкриттів.
За мить світає і темніє
В хаосі власних почуттів.
Миттєвість непокірно-вільна
Інколи дарована тобі.
Віддана і безпорадно-вірна
Всесвіту у вічній боротьбі.
*****
Розніжена у променях ранкових,
Під плином неосяжності буття,
Я п’ю нектар з миттєвостей казкових.
Я – дівчина закохана в життя.
*****
Простір кімнати плете павутину зі спокою.
У шепоті ранку прокинулась думка така:
Як почуватися: вільною чи одинокою?
І зникла безслідно у посмішці цього рядка.
*****
Погляньте на дітей.
Їх посмішку гарячу,
Наївний зміст ідей,
Відверту щедру вдачу.
Чому ж про світлу щирість
Давно забули ми,
Хоча, на Божу милість,
Усі були дітьми.
*****
Могутня сила у прощенні
Нам відкриває шлях до Бога.
Слова во істину священні –
Любові і Добра дорога.
Не будь скупим на вічність світла.
Не залишай в очах пустелю.
Прощай аби душа розквітла
І спокій увійшов в оселю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363164
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2012
автор: Ольга Крамаренко