О мріє світла, душу не покинь!

О  мріє  світла,  душу  не  покинь!
Не  дай  гаряче  серце  остудити,
Самотнє  і  не  втішене  ніким
Хай  волю  п’є,  допоки  ще  налито.

Дозволь  хоч  раз  торкнутись  до  небес,
Піднявшись  із  земної  круговерті,
У  книзі  нерозгаданих  словес
Вписати  хоч  два  слова…  і  померти!

Та  не  дозволь  зогнити  при  житті,
Обнявшись  із  нудьгою  і  безчестям!
Бо  ти  мій  хрест  єдиний  –  поготів
Дозволь  його  із  гідністю  пронести!

Не  дай  душі,  що  палко  прагне  неба,
Зів’яти  у  даремності  ганебно…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363169
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 09.09.2012
автор: Лілія Ніколаєнко