Між нами - прірвою роки,
Та серцю це не пояснити.
Плин часу, течія ріки,
Його не в змозі зупинити.
Тече життя, нестримна течія,
Я так боюсь завдати тобі болю.
Кохана, люба, зіронько моя,
Не плач прошу, благаю, молю.
По вінця повні очі сліз,
А в них завжди було пів неба.
Несе мій човен стрімко вниз,
Ріка життя, але без тебе.
Ми просто у ріку життя,
Ступили не в одну годину.
Мій човен допливає забуття,
Твій тільки виплива на середину.
20.09.2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2012
автор: Мирослав Вересюк