В безодню очей карооких,
Наповнених трунком кохання,
Звабливих таких і глибоких,
Несе мене хвиля бажання.
Несе мене хвиля бажання -
Напитись із вуст твоїх трунку.
В шаленому вирі кохання
Шукає душа порятунку.
Шукає спасіння, бо любить,
Просить прощення, бо грішна,
Сміється і плаче, бо губить,
Безодня очей магічна.
***
Я від твоїх очей шаленію,
Та між нами - роки і роки.
І тому попросити не смію,
Хоч кохаю, твоєї руки.
Ти лиш згодом зумієш збагнути,
Як любов перетвориться в жалість,
Що не може щасливою бути,
Закохана в молодість старість.
14.06.2003
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2012
автор: Мирослав Вересюк