Ти знову вставив нiж у спину
I сльози ллються без упину
Рана кохання й досi кровоточе
А серце з тiла вистрибнути хоче
Кохання корабель розбито
Терпiння чаша вже до дна допита
Забути б все i жити знов
Та швидко так не вб’єш любов
Ще довго губи пам’ятатимуть
Що їх ніколи не кохатимуть
Це ненадовго лиш на все життя
Не дочекатися від тебе каяття
І в темноті, жахливий біль одній долати
Чи має право ця любов щоб існувати?
Дай шанс із пам’яті все стерти
Від душероздираючого болю не померти….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363240
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2012
автор: mary_mary