Колись я мала ілюзію:
Дружба – це вже навік.
Та цю чудову фантазію
Реальність убила торік.
Спочатку із цим не мирилась:
Ілюзію я берегла.
Життя – це не казка. Скорилась,
Хоч тихо стогнала душа.
Не день і не два вже минуло,
А туга із серця не йде.
І сонце в життя не вернуло.
І дружба назад не прийде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363250
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2012
автор: Тетяна Мерега