Я на війні
вбиваю дні,
а ввечері ховаю,
загиблі мрії,
омиваю.
Стопарик п`ю
за упокій
і відступаю
в сон в`язкий.
Там я тікаю,
чіпляю сушу,
а з місця все
ніяк не зрушу.
Стріляв у мрії,
вбивав кохання,
атаки безнадії
і безіменні поховання.
Примари мрій
в щоденних струпах,
а завтра в бій,
і знову трупи,
лише міняється
мішень.
Так день-у-день
я цвинтар свій лаштую
і пам`ять на хресті катую.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363268
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2012
автор: Олександр Деркач