I знов менi дорога сниться
Вiд поту-слiз липка подушка
Менi тут душно, сум в зiницях
На сiм на буса до Галушка!
I далi, далi, ноги знайдуть
Де дощ цiлуeться iз небом
Лише вiдхекатися дайте
Лише вiдсапатися треба
Iз кожним, кожним впертим кроком
Все ближче зустрiч з горизонтом
Оглянутись хотiв - високо
Веде дорога аж за контур
Землi, де небо дощ цiлуе
За себе зовсiм не боюся
Я може зможу йти з пророком
Не в ногу - ззаду поплетуся
Нiвроку роки вже дозволять
До нього вже "на ти" звертатись
Високо. Ноги больно колять
Зiрки. Кровою розписатись
За мною скоене не важко
Не важно: грiшний, бiдний, босий
Як пригорщу iзюму в бражку
З собою запах Ваших косей
За витвiр вiтрiв сльозiв лiтри
За мною вмрiяну надiю
Мене пробачте:я не смiю
Вас розмастити по палiтрi
Пустiть - мене вже там чекають
Принаймнi я iм там не лишнiй
Там з небом дощ про мене знають
Там небо дощ, як сльози злиже
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363505
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2012
автор: Володя з Тополівки