Покинутим листочком на осонні
Чужинних незвіталених ідей
Сльоза вмостилася на підвіконні -
Далеко від несонячних людей.
Самотньою росинкою зо серця,
Що, наче доморозяна гладінь,
Допоки в шибку сизокрило б’ється
Заблудла в смуті листопадна тінь,
І багне хтось урвати веселкову
Надію у заломленні думок...
Сльозинка зачіпає душу знову,
Як той листок, покинутий листок...
(5.09.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363607
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2012
автор: Леся Геник