Кохаючи тебе, я не кричу « Кохай!»,
Навчився я безслівно споглядати,
Як в плин життя стікає небокрай,
Навчився не просити, не благати.
Я знаю в долі є на все свій час,
Та лиш бракує часу щоб сказати,
Що доля пов’язала міцно нас,
Що лиш тебе в житті буду кохати.
Від мене не почуєш більше слова,
Що почуття дзвенять як водограй,
Я мовчки побажав « Бувай здорова!»,
Кохаючи тебе, я не кричу « Кохай!».
Перевод(моего)Ларой Кочубеевой
Люблю тебя, но не прошу любви..
Я научился бессловестно молвить...
В плену у жизни все слова мои,
Я научился не просить, но помнить!
Я знаю, что в судьбе всему свой час,
Не нужно торопить её собития...
Но та судьба, что так связала нас,
В ней, лишь тебя одну смогу любить я!
Ты от меня уж не услышишь слова...
Пусть догорают в грусти эти дни мои.
Я молча пожелаю: Будь здорова!
Люблю тебя, но не прошу твоей любви!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2012
автор: Федик Юрій Михайлович