Допоки я тебе кохатиму не знаю вже й сама… я скільки не намагалася тебе забути не виходить уже пройшло чотири роки а я й досі тебе люблю… так довго часу… так довго намагань тебе викинути з своєї голови та все марно… що ти робиш зі мною… я знову п’янію від одного твого погляду, від одного твого слова…. Ти мене просто з розуму зводиш.. я не можу зрозуміти як у тебе виходить так мене п’янити… я знову зійшла з розуму… знову готова заради тебе на все… але стримує мене лише одне я тобі зовсім непотрібна…. Я упевнена що якби написала це тобі та дівчина яку ти зараз любиш тобі б ці всі слова дуже сподобались… але нажаль я не та дівчина… і навряд ти його зможеш прочитати, знав би ти скільки я таких листів написала для тебе за весь час поки я тебе кохаю. Просто ти ні одного не отримав і не прочитав. Так певно і з цим листом буде… його перечитуватиму лише я… і з сльозами на очах буду згадувати ті наші недовгі відносини… саме той час був найщасливішим у моєму житті я знаю що це щастя обірвала я сама але так було треба. Я відчувала що ти мене не любив… а я любила безмежно тебе… я знала що є людина яка мене кохає тоді і вирішила відати всю свою любов до тебе йому… весь час коли я була з ним я уявляла що це зі мною ти. Напевно лише через це у нас вийшло з ним так довго… я знаю що ти не можеш зустрічатися з людиною яку ти зовсім не любиш. Тому навіть не надіюсь на те що ми зможемо бути разом тим більше ми живемо в різних місцях… це погано для кохання.. а тим більше коли його немає… я не маю уяви навіщо я це все пишу просто виливаю душу… краще це зробити на папері…. На факт що мене зрозуміють люди… та все ж мені однаково я просто тебе кохаю… і мене ніщо не хвилює, бачити тебе усміхненим і знати що з тобою все добре – це вже щастя… на більше я навіть не претендую.. не маю права на щось претендувати я тобі ніхто…Боже скільки я себе пам’ятаю я весь час тебе любила… може я просто звикла що ти для мене все… та я упевнена що в моєму серці завжди будеш лише ти… ти потрібен мені наче повітря… але моя доля жити без тебе… я надіюся що час пройде і я з цим сим змирюсь… змирюсь але не зараз.. пробач але я тебе люблю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363750
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2012
автор: mary_mary