За вікном знову дощ. Він -
прихисток для самотніх.
Каплі води вдаряються об шибки,
Ніби щось стукає в душу.
Він хапається за будь-які ниточки,
Запевняючи себе: "я повинен, я - мушу"
Він знову листає записник,
шукаючи кому зателефонувати,
Згадує свої ідеальні сни
і йде по келих до шафи.
Сп'янілі думки уже в голові,
і руки тянуться до ручки й паперу,
Вірші пишуть самотні, коли зовсім одні,
заспокоюючи надію померлу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363756
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2012
автор: Iryska1997