Стисла руки в запоні вуалі
«Чом поблідла у всіх на виду?»
- Та тому, що терпкою печаллю
Напоїла його, на біду.
Як забуду? Він вийшов, хитнувшись,
Губи мовчки у муці скривив…
Збігла вниз я, перил не торкнувшись,
До воріт я побігла за ним.
Задихаючись, крикнула: «Жарти,
Що було. А як підеш, я вмру».
Усміхнувся спокійно і жаско:
«Ти на вітрі не стій в цю пору».
12.09.2012
Текст оригіналу:
Сжала руки под темной вуалью
"Отчего ты сегодня бледна?"
- Оттого, что я терпкой печалью
Напоила его допьяна.
Как забуду? Он вышел, шатаясь,
Искривился мучительно рот...
Я сбежала, перил не касаясь,
Я бежала за ним до ворот.
Задыхаясь, я крикнула: "Шутка
Все, что было. Уйдешь, я умру".
Улыбнулся спокойно и жутко
И сказал мне: "Не стой на ветру".
* Анна Ахматова "Сжала руки под темной вуалью" (http://www.stihi-rus.ru/1/Ahmatova/147.htm)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363818
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 13.09.2012
автор: Le Magnifique