Моя.Такі прості слова.
Так лагідно і ніжно пригорнув,
Як в юності,аж кругом голова.
І час завмер, і світ про нас забув.
Лиш ти і я, а у очах вогонь,
Вуста шепочуть пристрастні слова,
По тілу ток від дотику долонь,
Бо лиш в коханні творяться дива.
Ти мій. І щастя через край,
Такий, водночас рідний і чужий.
Ти мій до нині невідомий рай,
Частинка серця, милий, дорогий.
Боюсь прокинутись-тебе нема
Лиш спогад від п`янких обійм,
І на душі не літо, а зима,
І в пам`яті таємний погляд твій.
Таки це сон,це мій уяви світ.
Живу без тебе, а живу тобою.
Ти у життя влетів, немов метеорит,
Та стрімко зник, як сніг весною...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363860
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2012
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна