Серпневі роси ляжуть на покоси
І жниварі збирають знов жнива,
Достиглі яблука мережать оси,
А осінь літу пісеньку співа.
Сміливі роси в травах заблукали,
Де зорепади квітів і моїх думок.
Вони яскраве сонечко шукали.
Воно ж сховалось у нічний ставок.
Прозорі роси ранок загубили,
Такі криштальні, чисті, мов дитя…
Чому ви роси літо так любили?
На сонці висушили все своє життя…
Грайливі роси в сонці потонули –
Знайшовся ранок їм на щастя і журбу.
Що тануть в літі роси не збагнули…
Побігли грітися у скошену траву…
ХІІІ.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363937
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.09.2012
автор: Віра Дутчак