Навіщо робиш так… - присвята

Навіщо  робиш  так    –  не  розумію
Так  тяжко  і  болить  у  грудях  так…
Що  важко,  щось  робити  і  любити...
Скажи,  чи  я  зробив  коли  не  так?

Чим  я  образив?  Чи  сказав  неправду?
За  тебе,  лиш  молився  я  Богам,
Щоб  все  було  у  тебе  наче  в  казці,
Ми  щастя  й  долю  ділим  пополам.

Чому  у  серці,  щось  закам’яніло?
Чому  немає  ніжності  й  тепла?
Я  так,  тебе  кохаю,  палко,  мила!
Й  молюся,  щоб  Любов  моя  жила!

Жила  і  нас  з  тобою  зігрівала,
Дала  надію,  на  життя  нове,
Без  неї,  все  навколо  завмирає,
Становиться  холодне  і  німе…

Без  тебе,  не  літаю  я  на  крилах,
Повзу  навколішки  –  немов  якийсь  черв’як.
І  небо  –  не  таке  ясне  й  красиве,
І  жити,  вже  не  хочеться  –  ніяк.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364069
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.09.2012
автор: Кумартун