Зазирни в цей нікчемний світ, малечо
що ти там для себе нового побачиш
груповухи, Америку, тедді біра
і маленького пенсільванського друга?
Священиків, що проповідують.
«Рано чи пізно прийде Ісус,
кажуть вони.»
«Рано чи пізно ви всі здохнете.»
кажу я
і це найщиріша правда
не попадеш в рай,
не попадеш і в пекло бо.
не будь таким наївним
Воно вже тут на землі.
Вбивці в контурах
танцюють і плачуть
ножі покриті переритими
венами.
Вони
Стріляють холостими,
а я справжніми,
а насправді відкриваються рани
в цьому і вся різниця.
Не дотягнути як правило
це добре закінчення
перетягнути проволоку
через
горло,
чи з’їсти усе каміння,
щоб тебе ним не закидали
Я малечо, дуже добрий
дядько бо я працюю на пів ставки
снайпером.
Я стріляю по чорним, по білим,
по голубим
по всім підряд короче блядь.
Це ж моя робота і я повинен
її виконувати.
Мені дають замовлення
і я його виконую
такі, малечо, правила цього нікчемного світу.
і якщо ти захочеш, щоб янгол тебе добре оберігав,
тобі доведеться за себе у бога просити
це не політика
це взаємовигода
кожному,
а навіть богу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364134
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.09.2012
автор: ImmortalPsycho