Зазеленіло все! Немов воскресла осінь!
Отак буває від тривалості дощів.
Така гординя, що земля усіх нас носить,
хоч в сотні кратерів покрилось у душі.
Так жити хочеться, хапатись за повітря.
В одному диханні живити оцей рай!
Невже нам, люди, геть не вистачає світла,
щоб мрію кинути кудись за неба край?
Зазеленіє все! Отак воскресне осінь!
Лампадка щирості горітиме в очах,
коли сидітиму сумна, підійдеш - спросиш, -
навіщо плакала? Земля іще жива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364154
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2012
автор: Ліна Біла