ДАВАЙ ВТЕЧЕМО З ЦЬОГО МІСТА

Давай  втечемо  з  цього  міста,  
де  ми  в  цейтноті  серед  стін,  
де  гра  іде  на  тротуарних  плитах  
серед  чужих,  безкрилих  спин.  
Давай  втечемо  з  цього  міста,  
де  не  впізнать  хто  манекен,  
у  віддзеркаллі  цих  вітрин  -  
чи  я,  чи  той  на  глянці  супермен.  
Давай  втечемо  з  цього  міста,  
бо  це  вже  цвинтар  наших  мрій,  
і  ми  на  інших  вже  так  схожі,  
що  я  гублю  тебе  в  юрмі,  
серед  байдужих  перехожих,  
Давай  втечемо  з  цього  міста,  
де  ми  йдемо  крізь  розчин  звуків,  
як  крізь  асфальт  росте  трава,  
і  я  шукаю  твої  руки,  
і  ледь  ловлю  твої  слова:  
"Давай  втечемо..."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364243
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2012
автор: Олександр Деркач