***

Немає    справедливості  на  світі,  
Нема,  уже  давно  нема...
І  темнота  зявляється  при  світлі,
І  чаша  щастя  вже  давно  пуста…

Давно  немає  доброти,
Її  за  гроші  вже  купили.
Давно  немає  чистої  води,
Із  неї  вже  давно  газовану  зробили.

Давно  брехня  сховала  правду,
Давно  упав  вже  морок  на  всіх  нас.
Давно  годинник  підло  і  так  нагло
Усім  відміряв  по  шматочку  час.

Давно  не  має  віри  у  спасіння,
Давно  надія  вже  пішла,
Давно  не  діє  сила  та  тяжіння,
Давно  Земля  вже  не  жива.

Природа  вся  залізом  вкрита,
Отак  зробили  ми  наш  рай.
Душа  у  кожного  із  золота  відлита,
Це  лиш  метал…  А  справжнього  нема..  Нажаль.

І  все  ж  я  вірю,  в  мене  є  надія,
Що  все  ще  є,  іще  посеред  нас,
Що  десь  живе  в  куточку  мрія.
Що  десь  годинник  ще  дає  нам  час.

Я  вірю,  що  десь  є  іще  добро,
Я  вірю,  що  десь  правда  ще  блукає.
Я  вірю,  що  брехню  і  зло,
Як  в  казці  добрій  ми  іще  здолаєм.

Я  вірю  і  надію  маю,
Що  все  не  втрачено  іще…
Хоч  вогник  в  серці  вже  згасає,  -
Живімо  все-одно  і  вірмо  попри  все!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364300
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2012
автор: Тетяна Хоронжук