…

Вмирає  надія,  і  крається  серце,
І  там,  де  розтали  від  жару  сніги  -
Вже  більше  ніщо  не  живе  й  не  озветься...
Лиш  тихо  собі  помира  від  туги
Розбите  кохання,  розтоптана  гордість
І  ніжність,  порва́на  на  шмаття  житттям...
Твої  чорні  очі...  За  них  я  б  боролась...
Та  більше  не  бачу  я  в  них  каяття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364389
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2012
автор: Сarpe_diem