Одомашнена лірика

В  кожному  домі  є  власне  вікно,
Що  зацікавлено  в  світ  визирає.
Хто,  де  й  що  робить  -  усе  про  всіх  знає,
Лад  за  завісою  криє  воно.

В  кожному  домі  є  власний  диван,
Що  зазвичай  трансформується  в  ліжко.
Пані  присяде  за  день  лиш  на  трішки,
Ввечері  місце  захоплює  Пан.

В  кожному  домі  є  шафа  простора,
Що  купу  дрантя  в  собі  зберігає.
Міль,  чи  скелета  -  усе  приховає,
Ззовні  важка,  громіздка,  непрозора.

В  кожному  домі  є  власний  буфет,
Кухнею  пані  його  величає.
Всіх  за  вечерею  в  домі  збирає,
Кухня  -  сім'ї  красномовний  портрет.

Тож  нехай  вам  в  домі  легко  живеться,
Міль  з'їсть  скелета  у  шафі,  в  пітьмі,
Кухня  дарує  дива  їстівні!
Й  сонце  із  вікон  на  ліжко  проллється!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364391
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2012
автор: Меля