ВИ ЛЮДИ ? Звичайно.Та які? Мовчите ? Ви байдужі!
Хоч плоди ще й не спілі, та гіркі ,не смачні,не пахучі.
Захололи ще гірш вже й так зчерствілії душі... .
Збайдужіли УСІ ! Але може ще є й не байдужі ?
Але ні. Якщо й є то хібащо в "Казках Мельпомени".
Бо в цім світі тільки окремі є "леді" і "мени".
Епізодів немає красивих,залишились тільки проблеми
А може це в мене проблеми? В вас немає такої дилеми?
Хай зжимається простір, вибухає у космосі зірка,
За столом на весіллі кричатимуть голосно "гірко!",
Але байдуже всім , яка у Землі траєкторія,
Що чекає нас далі, кінець світу чи інша історія...
А ви збайдужіли, батьки ваші вже посивіли,
І вам в голові тільки бізнес й куди б старих діли.
Бо вони все ворчать,як завжди непутящих повчають,
Але ж лають? Не байдужі до вас от і лають!
Милий Боже, мені лиш шістнадцять тих років,
Хтось читає і думає, напевне на ній якісь вроки.
Та мене не врекли ,я ніби не є песимістка.
Не дурна і не геній,десь в середньому реалістка.
Але також людина, і не скажу ,що також байдужа.
Бо не байдуже все мені, і за всіх мені боляче дуже.
Тільки , що можу я? Ще без досвіду зовсім дитина.
Але я не сліпа! Не німа! Не глуха! Вередлива!
Але попри це все я як кожна нормальна дитина,
Достатньо чутлива,вразлива і просто безсила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364395
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2012
автор: Божена Гетьманчук