Ранок

Холодні  пальці  із  сухою  шкірою
кОвзають  за  ширмою  сорочки
роблю  примочки
на  повіки  
аускультуючи  набряклі  темні  кільця.
РАНОК  –  
послід  від  пологів
тягнучИ  за  пуповину  з  ночі
(обвитої  довкола  шиї  плоду)
починаю  чаєм
котрий  внаслідок  афікцій
на  очах  
мов  свіжий  жмурик  
(маневруючи  феноменом  
котячої  зіниці)
ЗА  -
стигає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364434
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2012
автор: Гаоль Лостяр