Зимова арія уже закінчена
і диригент показує абшлаг.
Але Зима
прощається не ввічливо -
у дисонансі каденція пішла.
Вже флейта-пікколо висвистує,
а тУба басом, ще вітер дме.
Весна благає - "а прима віста",
і чути скрипку "флебіле".
Але ж Зима -
скандальна примадонна,
останні ноти здіймає в завірюху.
Кларнет, в дуеті із тромбоном,
хихочуть єхидно із старухи
Там барабан -
бурмоче щось про бабу.
Тут тарілкИ -
пліткують і міддю червоніють.
Лише терпляче, похилий лабух
чекає чергу в поліфонії.
Партер нервує,
в лібретто заглядає:
Чому на сцені Весни нема?
ЇЇ сопрано вже зал чекає...
В завісу чіпляється Зима...
І все-таки даремні ці пасажі -
Художники змінили декорації.
Весна виходить.
Оркестр заграв адажіо.
Сьогодні слава їй!
Бравіссімо!
Овації...
Примхлива публіка зрадила Зимі.
Тепер Весна - в театрі юна прима.
А потім стане Літо - візаві.
А там і Осінь у Літа за плечима...
16.03.2012р.
Музичні терміни:
Абшлаг - жест закінчення
Дисонас - не гармонійне поєднання звуків
Каденція - гармонічна кінцева частина музичного твору
А прима віста - виконується з листа, без підготовки
Флебіле - жалібно
Лібретто - літературна основа музичного твору
сопрано - найвищий жіночий голос
пасажі - невеликі музичні фрази із швидким чергуванням нот
лабух (сленг) - музикант
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364461
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2012
автор: Олександр Деркач