Лічені хвилини.
Не все сказали, бо не встигли.
Годинник лік веде тік – так.
Нечасті, лічені хвилини
Самотність має інший смак.
Пружину часу, як навмисно
Хтось відпускає швидко, враз.
А потім знову: мрії, мислі,
Ще й риму принесе Пегас.
Про дотик рук і трепет тіла,
як потяг віз мене чимдуж.
І про думки, що б’ють як стріли,
Про пастку для самотніх душ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364465
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2012
автор: Олексій Тичко