Обіцянку якщо готовий
Ти стримать без вагань, -
З повагою «людина слова»
Скажу без коливань.
Не жаль мені й мішка довіри.
В тяжкий для тебе час
Нехай хоч вилізу зі шкіри –
Твій щит я і Парнас.
Якщо ж уміло можеш в тиждень
Сім п’ятниць запихнуть,
Малюєш гори дивовижні, -
Чекай лише на кнут.
Відвернуться від тебе швидко
Усі товариші,
З такими мати справу – бридко,
Й пускати вглиб душі.
Слова кидаючи на вітер,
Пізнаєш, балакун,
Всю гіркоту пустих цих літер.
Ти раб, а не трибун.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364538
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2012
автор: Олександр Обрій