Чи то серце болить, чи душа
Що зібралась в далеку дорогу,
Зупинилася біля порогу,
А прощатися не поспіша…
Вже немає про що говорить,
Та й вона говорити не хоче
Лиш ховає заплакані очі,
Та у грудях все дужче болить.
Що скажу я душі своїй вслід?
Що чекає її за порогом?
Покаянний уклін перед Богом,
Чи прокляття на тисячу літ?
І, здається, нічого не жаль:
Ні грошей, ні пролитої крові,
Лише втрачені миті любові
Ріжуть серце моє наче сталь.
У минуле нема вороття,
Та у плині сакральної ночі
Тяжким докором видяться очі,
Ті, які я кохав все життя.
Я знаходжу основи буття,
Бо у плині останньої ночі
Я з любов’ю вдивляюся в очі,
Ті, які я кохав все життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364604
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2012
автор: пан Ніхто