Твій шенген

спека  гарячий  асфальт  запах  бензину
хіба  ти  не  знаєш  так  пахне  місто
останнім  нічним  рейсом  відправила
мозок  у  неблизький  Амстердам
із  пізанської  вежі  швидкі  дирижаблі
западають  у  глибокі  провалля  сердець
незруйнована  Берлінська  стіна
дві  віддалені  республіки  ти  і  не  ти
судомою  зводить  тонку  нитку  пульсу
в  ритмі  мадридських  курантів
на  запилених  площах  Відня  грає  скрипаль
назавжди  розламались  у  Венеції  мости
втонуло  в  глибинах  останнє  весло
не  чекає  ніхто  крижані  береги  далекої  Ісландії
п'яними  вечірніми  вогнями  зітхає  твій  Париж
на  очах  сльози  в  Лондоні  сьогодні  дощ
каламутна  вода  змила  гравій  останніх  надій
на  мокрій  бруківці  Праги  танцює  клоун
він  скаже  тобі:  —  чуєш  мала  не  реви
на  тобі  трохи  дрібних  монет
он  у  тому  кіоску  купи  собі  щастя
заховай  далеко  глибоко  в  кишеню
закрий  замочок  і  не  показуй  його
чуєш  ніколи  нікому

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364698
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2012
автор: Ноїв Ковчег