Ти такий далекий, недосяжний.
Ти мрія, виткана зі снів.
Не якийсь там корінець пропащий,
А пролісок, що виліз з-під снігів.
Такий прозорий, чистий, безтурботний,
Святіше всього, що може тільки буть.
На обличчі ні злості, ні скорботи;
В очах - одна лиш таємнича суть.
Ти божество! Ти мара! О, мій сину!
Від шкидкоплину часу ні на мить не відставав.
Маєш грандіозну в собі силу,
Бо ти - вимріяний мною ідеал!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364728
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2012
автор: Катерина Бондаренко