Щирий дикий звір

Щось  слабенько  б'є,  мало  тут  емоцій.
А  вчора  було  так,  наче  перебір
Де  Ви  є  такі  складення  пропорцій,
Що  мені  дарують  ідеальний  зір?

Щось  для  мене  шепче,  але  так  тихенько.
Слабо,  мляво  він,  мабуть,  не  змужнів.
Муза  -  то  вона,  ну  а  він  опенько
Прагне  надихать,  але  спорожнів.

Крикни  з  перцем,  трісни,  ломом  загреби.
Я  ж  не  паралон,  паче  не  ганчірка,
Хочу  відчувати  рану  від  труби,
Тою,  що  січеш,  і  від  цвяха  дірки.

Виплюну  я  кров,  але  злості,  болю
Жмуток  розпишу  у  наступний  твір.
Бий,  ламай,  каліч,  я  прошу,  я  молю  -  
Хай  в  мені  гарує  щирий  дикий  звір.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364763
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2012
автор: Андрій Конопко