Для чого ми живем на світі цьому?
Хто дасть правдиву відповідь мені?
Чи може сонце, і Земля, і зорі
Існують лише в нашій голові.
Що сенс життя – простори неозорі,
Краплина розуму у вранішній росі
Проміння ніжне, що зігріє поле
І стане хлібом в тебе на столі.
Води струмок проб’ється між камінням,
А пташеня зліта у височінь,
Яйце чи куриця, ну що було первинним?
Чи крик і стогін спраглої душі.
Чому так важко в цьому розібратись,
Можливо люди замкнені в кільце,
Якого їм повік не розірвати,
Та прагнути до цього над усе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364812
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.09.2012
автор: Кумартун