о, не торкайся імені мого́ –
тим!
ротом…
облізла і облущилась коро́стя-во
фініфть
і позолота…
і обнажились пі́дступів основи,
як гріш
на блюді…
…на доказ навзає́мної Любові –
Учитель
ноги вмив
Іуді
пудо́ві ро́ги не важкі волові:
усяк звикає
до своєї ноші…
Іуда ноги мити підставляє,
а на умі –
про гроші…
…Він знов своєї за вечерею завів:
Небесне Царство,
Світло і Свобода…
Іуда їв,
бо їсти захотів,
Іуда слухав
упіву́ха
і терпів:
а на умі –
з Каїфою
угода
шматочок хліба, де́щиця вина:
ковтнув і вийшов,
прихопив
скарбницю:
цієї ночі
буде не до сна…
цієї ночі
все
і окошиться…
Учитель знав…
Він наперед все знав:
тієї ночі
й спати не лягав….
Він бачив наперед,
що далі буде:
на вимитих Учителем ногах
пове́рнеться
Іуда.
вернувсь.
не сам.
у товаристві вояків:
кишеня
одстовбурчилась
од срібнякі́в…
а на умі – здійснилася пора!
таких жада́них
тетра-драхмо-жнив…
Іуда
цілуватися любив…
як це огидно
виглядало збоку:
Учитель
ледь помітно осміхнувсь
і нахилив для поцілунку що́ку…
…хоч на ногах – без бруду:
вже, що замислив,
те чини, Іудо…
(…а він так тішився
таємним розрахунком…)
Іуда цілуватися любив:
слизько́го рота
руркою стулив –
поліз
із поцілунком
(в примружених очицях –
радість зла:
оце Тобі – Любов твоя небесна!..
подивимося,
як то Ти воскреснеш…)
Учитель знав,
Він наперед все знав,
та ноги вмив,
і цілування те приймав…
переборов спокусу -
сахнутись!
як зміїного укусу…
цілуй, Іудо,
видавай на муки…
цілуйте ж!
пра-іудині –
пра-внуки…
у вашім
дріб`язковім
тетра-драхмо-бруді –
на тридцять срібняків
моліться!
та тільки знайте,
як Іуда,
не вдавіться…
17.09.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364814
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 17.09.2012
автор: Валя Савелюк