Я хочу написати Ваш портрет
на дошці липовій по тонкому левкасу,
щоб залишався непідвладним часу
той образ ваш, обрамлений в багет.
Щоб темпери прозорі кольори
у ньому раптом ожили мазками,
як щирість та, що пролягла між нами,
дрімотної весняної пори.
Ще зовсім трохи і печаль мине ,
повернуться планети в круговерті...
Залишиться лиш погляд на портреті...
і очі ті, що вразили мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364864
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2012
автор: Володимир Минькач