***

Намалюй  піском  розгалини.
І  спали  світлини  назавжди.
з  памяті  зітри  всі  спогади.
залиши  в  минулому  думки.
я  собі  залишу  карточку
з  іменем  твоїм,  з  твоїм  життям.
Буду  вечорами  плакати.
Памятати  буду    тебе  я.
Твої  усмішки,  веселі  іскорки.
Твої  очі,  руки,  голос  твій.
Я  закохана  у  твої  дотики.
В  те  що  ти  живеш  і  ти  живий.
Хочу  я  з  тобою  радості.
І  сімейні  тихі  вечори.
Щоб  дурачились,  як  діти  ми.
Завжди  разом,  разом  назавжди.
Все  в  нас  буде  сум  й  веселощі.
Кольрові  й  чорнобілі  дні.
Будем  називатись  парою.
І  сім  єю,разом,    я  і  ти.
Потім  подарую  тобі  донечку.
Більше  щастя  вже  прибавиться  в  житті.
Через  років  3    ще  і  синочка.
Всеу  нас  получиться  в  житті.
Будем  йти  тримаючись  за  руки  ми.
Обійматись  і  цілунками  любить.
Горе  й  негаразди  обминати.
Просто  4  -  щасливі  назажди.
Всі  ці  мрії  з  однієї  карточки.
Спогади  живуть  в  моїй  душі.
Ну  а  ти  напевне  вже  не  знаєш.
Хто  є  ми,  що  разом  ми.
В  тебе  все  складеться  по  інакшому.
І  кохана  і  кар  єра  і  донька.
Але  чогось  буде  не  хватати.
Та  мене  для  тебе  вже  нема.
Ти  намалював  тоді  розгалини.
Ти  спалив  світлини  назавжди.
З  памяті  ти  стер  всі  спогади.
Залишив  в  минулому  думки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364920
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2012
автор: Лилианна