залиш хепі енди хворим на рак
чи тривимірним ботам з екшн-муві
де всі як один
хочуть бути
|героями|
*
то хай будуть
а ти краще стань хорошим сином
чи донькою такою
щоб мамі хоча б не було соромно
що ти в неї одна
|така|
і цілком свідомо прагнеш до невідомості
та тільки й робиш
що регулярно потрапляєш до пекла
|яке хтось ще називає глибинами|
підсвідомості
але ж цей хтось вміє плавати
а тобі завжди було важко
справлятись
із чорною |білістю|
в якій ти одразу тонеш
як тільки розплющиш очі
|подумки|
із собою справжньою
тою дівчинкою яка дивиться у дзеркало
коли ніхто не бачить
а там лише відбиток серця
і думкИ
|без відображень|
та навіть цього достатньо щоб тобі стало
соромно
за них
|за всіх|
і тобі ставало
кожного ранку
бо насправді Ніхто
все бачив
але навіть він достаньо німий
щоб мовчати про те
що єдина річ яку ти повинна зробити
це
пишатися
собою такою
яка скоро навчиться плавати
яка не горить у вогняних пастках
розставлених у тОбі
|бо вони розставлені
тобою|
і дивлячись у дзеркало ти маєш думати
лише про те щоб
лишитись
|донькою|
і саме це є великим щастям
бо навіть те що в тобі вмирає
є справжнім
*
а зовсім не про те
як той відбиток
стерти.
*фонова композиція – Manetheren «V»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364979
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2012
автор: команданте Че