В житті моєму вже давно жнива,
Не все, що я засіяла, вродило.
Радію, що залишилась жива,
Коли шматками вирізали тіло…
В саду моєму не росли плоди,
Вже незапліднені квітки зів‘яли,
І бджоли не повернуться сюди -
Вони до інших квітів завітали…
В моїх очах вже осінь золота -
Заснуло почуття палке й весняне,
На скронях примостилася зима -
І я їй підкорилася слухняно…
Колодязь пересох в моїй душі,
Вітри піску насипали багато,
Та все одно пишу свої вірші -
На сполох серце б‘є в гучні набати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365068
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО