Знову йду на зустріч до людей,
Їм про себе розповім правдиво,
Оберемок диких орхідей
Пригортаю до грудей журливо…
Знов торнадо в голові вогнем,
Шквал емоцій неймовірно сильний,
Після смерчу в серці біль і щем,
Огортає думи смуток сивий…
Злива почуттів і дощ з очей
Настрій – грім гучний і вибуховий,
І від цього лиха не втече
Стан душевний ніжно веселковий…
Розбігайтесь, люди, хто куди –
Я сьогодні справді небезпечна,
Згодом повертайтеся сюди -
Буду вас чекати безперечно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365070
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО