вони вміють бачити лише плесом ока,
чути горищем слухової багатоповерхівки.
до них нізвідки приходять апостоли,
ногами босими вчать цілувати землю.
вони ревно заперечують усілякі війни,
підвищують ціни на свою неповторність.
в рамках чорних тримають своїх пророків
і доки цей світ стоїть їх буде вдосталь.
безмоста прірва створена для оминання,
повчання влучно в відсутність цілі.
і хоч я вмію плести канати
все ж повертатись не бачу сили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365230
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2012
автор: Biryuza