Чому ти сумуєш, мій милий філософ?
Чому стільки болю у твоїх віршах?
Ти знову і знов, підключаючи розум
Все аналізуєш, аж плаче душа.
Ти знов у свідомість реальність вганяєш,
Вливаєш у мозок істину днів.
Для мене найкращий у світі, ти знаєш,
Ти- мій герой проникливих снів.
Не треба печалі, залиш спокій серця.
Не рви ті слова, залиши їх політ.
Навзаєм в тобі цілий світ обізветься,
Адже ти для мене і є цілий світ…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365309
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2012
автор: Nuta Bright