Усе давно забуте.
В мені тонули тіні…
Втопила все, що люте,
Все ніжне й так загине.
Я тут. З презирством віч-на-віч.
Ці крайнощі вже як арешти,
Усе забуте. Як колись…
А, мабуть…Все-таки нарешті.
Сповна відмріяла уява,
Моя апатія - всебічна.
Абсурдне все, а я лукава,
О, біль між ребрами, як звично!
П’янкий та м’ятний серця обрій
Все затихаючи спадало…
Слово не сказане людині жодній.
Мовчи. Лише тебе жадала…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365463
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.09.2012
автор: 45652