В моєму серці вибухівка,
З годинниковим механізмом.
Ніхто не зна, коли спрацює бомба.
Лютує правляча верхівка,
Вожді чекають катаклізмів,
Тікає люд, утворюючи тромби.
Таким напруженим затишшя
Лиш перед бурею буває,
Коли лякає щонайменший порух.
Хоч обережні та неспішні…
Та ключ не маємо до таєн ,
Сховався він в підземних коридорах.
За все своя чека розплата,
Чи півжиття віддать, чи душу
Сягнувши до омріяної суті?
Навіщо жадібно шукати
У всьому сенс, неначе сушу,
Життям, мов морем, будучи прикутим?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365615
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.09.2012
автор: Олександр Обрій