Допоки ти загубишся в мені...
Розіп'яту... заскочиш на святому,
В молитвах..у нірвані, або ж ..Ні! -
У диханні! - що гріється в нікому.
Твоїх зітхань, сопінь і охо-ах
В моїх обіймах, стоптаних в задишку...
Я відчуваю ... тихо їде дах,
А я тримаюсь за останню кришку.
Під нігті лізе постіль, як пісок,
Згрібаючи в долоні ненаситно...
Стираю мозок від усіх думок:
Про суть людську, про суть парнокопитну...
Кінчаю вмить.. до вічності - й назад..
Між твоїх стегон - підневільна птиця.
Ти знову душу грієш через ...зад.
А втім... яка мені різниця? :)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365619
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2012
автор: Келя Ликеренко