Ніщо мене з ним не єднає.
Кордони поміж нас, країни.
Він навіть в гадках ще не має,
Що він мій обранець єдиний.
Між нами необжитий простір,
За нами – кілометри долі.
А на стіні в кімнаті постер –
Де жито сієм вдвох у полі.
І тчеться сонцем нитка-мрія,
Ляга в рушник весільний воля.
Жито засіяне вже спіє.
І в’яже в сніп один нас доля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)