Вечір казку шепоче похмуро.
Хто не чув, він завжди прощав.
Тепло так, що клубочком згорнулась
моя душа.
Щирість билась й котилась луною.
Вечір щастя собі шукав.
Знаєш, світ, побудований мною,
в твоїх руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365659
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2012
автор: Опівнічниця