Вечірнє

Туман  поза  Лісом  осіннім  геть  давнім,
Копиці,  що  були  травою  Землі,
А  Небо  спускає  Імли  уже  ставні
Й  Рояль  виграє  сутінкове  «ре-мі».  

02.09.  20.48.

Ось  вечір  тихенько  заглянув  за  штору,
Сутану  зіркову  на  плечі  вдягнув,
Повільно  бреде  між  осель  коридором
І  пісню  людині  співає  нічну.  

04.09.  20.56.  

Цей  Вечір  для  Ночі
Вступає  галантно  прохід  у  дорогах.
А  сам,  заховавшись
На  Ероса*  зірці,  у  віях  та  бровах,
Ту  Ніч  споглядає,
Цілунком  торкаючись  з  тисячі  вікон,
Вона  є  відкрита,
Красуня,  лиш  трішки  опустить  повіки.  

*  Ерос  –  тут  у  значенні  назви  малої  планети.
06.09.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365725
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2012
автор: Ярослав Дорожний