Я дика вже четверту ніч,
Я наче та застрелена лисиця.
Я думала : ми будем пліч-о-пліч!
А ти прийшов на біль мій подивиться.
Я ж не чекала такої кульмінації!
Я ж не повірила чужим словам.
Як для лисиці не вистачає мені грації.
Крадеш мою душу? Я сама все віддам.
Застрелив лисицю? Добав до звіринця!
У тебе ж там повно всіляких тварин.
З тобою не серце,а тільки рушниця.
Мисливцю, ти ж завжди будеш один...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365858
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2012
автор: Ада Синьоока