Знову вересень…

Миготять,  як  скажені,  дати,
Не  завжди,  навіть,  знаю  яка.
Вже  сім  років  немає  тата,
Хай  земля  йому  буде  мяка.
Гублять  лист  дерева  у  парку,
Кілька  днів  і  мої  іменини…
У  цей  день  вже  до  скону  чарку
Пити  буду  за  рідну  людину.
Бо  пішов  за  межу  мій  тато
Саме  в  день  моїх  іменин.
Будуть  гості  у  мене  в  хаті,
Не  прийде  лише...  він  один.

23.09.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366037
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2012
автор: Патара